Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про види речень за метою висловлювання, про окличні речення, розвивати вміння спостерігати над мовним матеріалом; формувати загально пізнавальні вміння розпізнавати види речень за метою висловлювання, розповідно-окличні, питально-окличні, спонукально-окличні, правильно їх інтонувати, розвивати творчі вміння побудови речення, різних за метою висловлювання, правильно вживати розділові знаки.
Тема. Загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова.
Мета:
подати учням уявлення про загальновживані, стилістично забарвлені слова, розрізняти їх, визначати належність слів до цієї категорії; навчитися працювати тлумачним словником; ... Читати далі »
Тип уроку: засвоєння нових знань Мета: з’ясувати умови написання -нн- та -н- у прикметниках, формувати вміння позначати відповідну орфограму та обґрунтовувати написання; розвивати здатність аналізувати, співставляти, логічно мислити; виховувати любов до природи, повагу до українських символів. Форма уроку: урок-дослідження Обладнання: підручник, алгоритм, таблиця, додатковий роздрукований матеріал.
Перебіг уроку І. Організаційний момент Доброго ранку, діти. Доброго ранку всім, хто завітав до нас сьогодні на урок. Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок В країну прекрасну, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову. Що це за країна? Так, це Країна Знань. Чи готові ви зараз працювати на уроці? Бажаю всім успіху! ІІ. Актуалізація опорних знань 1. Інтелектуальна розминка: Яку частину мови ми вивчаємо? Що таке прикметник? Якими способами творяться прикметники? Який спосіб творення прикметників найпродуктивніший? Орфограми у прикметниках, які ми вивчали, повторимо за допомогою гри. Запрошую двох учнів, які добре знають орфограми у прикметниках. Приготуйте по два запитання для поєдинку. Слухаємо уважно запитання і відповіді, щоб визначити, хто був сильнішим. 2. Мовний двобій: Яка орфограма у суфіксах зменшувально-пестливого значення? Коли пишемо суфікс -їчн-? Коли пишемо суфікс -ов-? Коли не з прикметниками пишемо окремо? 3. Розподільний диктант ( за орфограмою, що вивчалась на минулому уроці) Один учень працює за дошкою, потім пояснює орфограми, а учні здійснюють самоперевірку робіт. (Не)говіркий, (не)мічний, (не)мілкий, а глибокий, (не)дозрілий,(не)старий,(не)доладний, (не)великий, а малий. 4. Дібрати синоніми до слова недоладний. (Незграбний, недоречний, невмілий, безглуздий) Розібрати слово НЕДОЛАДНИЙ за будовою. Якої орфограми у цьому прикметнику ми ще не вивчали? ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку 1. Що знаєте з молодших класів про -нн- і -н- у прикметниках? 2. Чи є щось спільне з вживанням -нн- і -н- у іменниках? 3. Творче спостереження з елементами аналізу: прочитати текст, визначити тему та головну думку; виписати іменники та прикметники з пропущеними літерами -нн- та -н-, порівняти написання іменників та прикметників. За городом неначе багаття палахкотить. То від червоних кетягів на калинових кущах. Сильн…ий морозець прихопив ягоди, але від того вони тільки солодшають. Корін…я здоровен…ого куща прикрило гарбузин…я та картоплин…я. – Кращих ліків, ніж калина та малина, годі й шукати, -- каже бабуся. Як хто застудиться, вона хутенько заварює чай з калиною – з ягодами, листям і гілками. А ще бабуся смачн…ий кисіль з калиною варить, пиріжки пече. Осін…ім запасом користуємося всю зиму.
Перепишіть, визначте іменники другої відміни, з'ясуйте групу,
відмінок, число кожного.
1. Скажи мені, Дніпре, які вітровії все кличуть тебе крізь степи та гаї? (М. Вінграновський). 2. Взимку вітер вовком виє, всіх лякає вітровієм. (І. Січовик). 3. Прибоєм дальніх шумів одлунювало місто. (М. Бажан). 4. Я на тебе дивлюся щовечора, Києве мій, янтарями живими твій килим вечірній розшитий. (Д. Луценко). 5. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило... (Т. Шевченко).
... Читати далі »
Тема уроку: Написання складних прикметників разом і через дефіс.
(Урок вивчення нового матеріалу)
Очікувані результати
Після уроку учні зможуть:
· вирізняти складні прикметники з словосполучень, речень та текстів;
· позначати орфограму «Написання складних прикметників разом та через дефіс»;
· обґрунтовувати вибір написання відповідним орфографічним правилом.
Обладнання: підручник, дошка, папір, правила проведення технологій «Мікрофон», «Діалог», «Незакінчене речення», надрукований текст навчального диктанту, схема «Ключ».
Орієнтовний план і методи проведення уроку.
1. Мотивація навчальної діяльності учнів (Практичне виконання вправи, бесіда) – 7 хв.
2. Оголошення теми і очікуваних результатів – 3 хв.
3. Надання необхідної інформації (технологія «Мікрофон») – 10 хв.
4. Основна частина Технологія «Діалог» – 20 хв.
5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (технологія «Незакінчене речення») – 5 хв.
Тема уроку : Узагальнення відомостей з синтаксису, морфології, фонетики. (Урок в 11 класі за твором Володимира Малика ”Чумацький шлях” ) Мета: повторити і систематизувати знання учнів про складне речення, види речень за метою висловлювання, заміну речень з прямою мовою на непряму, відокремлені члени речення, неповне речення, звертання, вставні слова, розділові знаки при діалозі, однорідні члени речення, дієприслівник, дієслово, відмінювання числівника, фонетичний розбір. Розвивати навички морфологічного розбору частин мови, фонетичного розбору, уміння розрізняти прості ускладнені і складні речення. Виховувати любов до рідного краю, кращих зразків української прози. Комунікативна тема: Рідний край ( текстоцентричний підхід до вивчення мови) Обладнання: портрет Володимира Малика, схеми - опори "Фонетичний розбір", "Морфологічний розбір", таблиці "Складнопідрядне речення", "Складносурядне речення", "Відокремлені обставини".
І. Організаційний момент ІІ. Повідомлення теми і мети уроку Слово вчителя. Твір Володимира Малика "Чумацький шлях " можна назвати енциклопедією з народознавства Посульського краю, це також невичерпна криниця для збагачення знань з "Синтаксису". Ми переконаємося в цьому після прочитання уривка з повісті та виконання завдань до тексту. Хата стояла на горбі, над Сулою. Біля хати — хлів, клуня, саж. Далі, понад берегом, простягнувся город, обнесений потемнілими від негоди воринами. Обійстя непогане, але якесь нежиле, запустіле. Ніхто не розчистив тут снігу, не чути реву скотини в хліві чи свинячого рохкання в сажі. Де була дровітня — теж пусто. Лише стоїть одиноко широкий пеньок, на якому, видно, колись рубали хмиз. Всюди по обійстю — снігова пустеля, лише від хати тягнеться одинокий слід — на вулицю. Катря миттю спурхнула з саней, кинулася до дверей — прожогом. Івась зав'язав віжки за стовп і поспішив за нею. По хаті ходив мороз. Крізь замерзлі шибки ледве про¬бивалося скупе сонячне світло. З-за груби чулося Катрине ридання, і Івась заглянув туди, думаючи, що трапилося найгірше. Та мати була жива, — лежала, вкрившись усім, чим мала, — ряднами, свитками, кожухами. Зігрівалася лише власним теплом. А Катря крізь сльози приказувала: - Голубонько моя сива, як же ти пережила ці два дні! Як же ти настраждалася тута, матінко моя мила! А де ж Настуня? - Пішла на село,— може, хто-небудь їсти дасть. Івась розумів, що передусім потрібно вдихнути в цю пустку живий теплий дух, і похвалив себе за те, що здогадався захопити з лісу хуру дров. Він швидко вніс оберемок сухого суччя, наклав у піч і в грубу, викресав вогню, розпалив смолисту лучину — і за якихось кілька хвилин у хаті весело загоготів золотистий вогонь. Здається, відразу потеплішало, хоча, звичайно, до справ¬жнього тепла було ще далеко. Потім приніс припаси, що набрав у Хуржиковій коморі, — хліб, сало, сіль, борошно, олію, капусту, буряки, і сказав Катрі, що
... Читати далі »
Словосполучення. Просте речення. Складне речення Варіант І І рівень 1.Який розділ науки про мову вивчає словосполучення і речення: а) морфологія; б) синтаксис; в) стилістика. 2. Знайти словосполучення: а) буду читати; б) весна і осінь; в) струнка берізка. 3.Знайти прикметникове словосполучення: а) білий сніг; б) щирий серцем; в) щось цікаве. 4.Знайти речення: а) червона стрічка; б) буду виконувати вправу; в) було вже пізно. 5.Знайти складне речення: а) Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою і надії. (М.Коцюбинський) б) Минають дні, минає літо, Настала осінь, шелестить пожовкле листя... (Т.Шевченко) в) І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).
Я мовчки хитнув
головою. Жито скінчилося, починався ліс.Старі
товсті дуби, широко розставивши волохаті руки-віти, ніби приймали нас у свої
зрадливі обійми. Стрункі берези соромливо стояли між дубами і ховалися за ними.
Здивовано перестрибували з гілки на гілку якісь пташки.
Ми затихли. Ліс
ніби помирився з нами й не дивився так вороже і суворо. Дуби із співчуттям
поглядали на нас згори; оголені берези несміло визирали з-за них і посміхалися
білим гіллям. ... Читати далі »
