Максимову душу завжди зворушували слова цього рядка вірша до самої глибини.
Вони викликали в його уяві чарівний образ тихої, мерехтливої, елегійно
задуманої й далекої-далекої вечірньої зорі, що, як очі закоханої й заплаканої
дівчини, дивились із безмежної космічної далини, з царства інших світів та
інших, невідомих і недосяжних, загадкових країв.
У день, коли Софія повінчалася з Олександром
Русовим, вона отримала лиш один подарунок. То була рапсодія на пісню «Золоті ключі»
, яку присвятив Софії з нагоди одруження автор – Микола Лисенко.
Їй було тоді
вісімнадцять. Усе життя бринів у її серці той рідний наспів. І
озивався-відлунював щирою любов’ю у серцях інших – дитячих. Саме до дітвори
завше звертала Софія свої погляди, думки, надії, саме їй присвячувала свою
невтомну працю.
На Гуцульщині
кожна полонина, плай, потічок, печера, звір мають свою назву, а з нею —
історію, легенду. Отож і скелю над Чорним Черемошом віддалік гірського села
Криворівні величають Писаний Камінь. Чудова тут місцина! Можна годинами
милуватися горами і особливо в час, коли полонини вкриваються червоно-білими
полотнами. То зацвітають маки і ромен.
Прийшла осінь. Стоять теплі, золоті
дні. Повітря стало чистим, прозорим. Відкрилися степові простори, далекі
скіфські кургани в примарнім сіянні ласкавого сонця здаються попелясто-сірими.
Край дороги — яскрава квітка ромашка. Ранками на її чистих пелюсточках блищать
сріблясті крапельки — це розтав перший приморозок. А квітка живе, не губить
своїх пелюсток на землю.
1. Утворити ступені порівняння прикметників
Хороший, веселий,
солоний, дорогий, малий, низький.
2.Утворити дієприкметники активного та
пасивного стану
Зелений, сидіти, говорити,
зібрати,зорати.
3.Записати правильно:
Міністерство освіти
україни, голова верховної ради,
полтавський державний університет ім.
короленка,міністерство фінансів,