Учитель Самілик Людмила Василівна

Тема уроку : Узагальнення відомостей з синтаксису, морфології, фонетики. (Урок в 11 класі за твором Володимира Малика ”Чумацький шлях” )
Мета: повторити і систематизувати знання учнів про складне речення, види речень за метою висловлювання, заміну речень з прямою мовою на непряму, відокремлені члени речення, неповне речення, звертання, вставні слова, розділові знаки при діалозі, однорідні члени речення, дієприслівник, дієслово, відмінювання числівника, фонетичний розбір.
Розвивати навички морфологічного розбору частин мови, фонетичного розбору, уміння розрізняти прості ускладнені і складні речення.
Виховувати любов до рідного краю, кращих зразків української прози.
Комунікативна тема: Рідний край ( текстоцентричний підхід до вивчення мови)
Обладнання: портрет Володимира Малика, схеми - опори
"Фонетичний розбір", "Морфологічний розбір", таблиці "Складнопідрядне речення", "Складносурядне речення", "Відокремлені обставини".

І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Слово вчителя.
Твір Володимира Малика "Чумацький шлях " можна назвати енциклопедією з народознавства Посульського краю, це також невичерпна криниця для збагачення знань з "Синтаксису".
Ми переконаємося в цьому після прочитання уривка з повісті та виконання завдань до тексту.
Хата стояла на горбі, над Сулою. Біля хати — хлів, клуня, саж. Далі, понад берегом, простягнувся город, обнесений потемнілими від негоди воринами. Обійстя непогане, але якесь нежиле, запустіле. Ніхто не розчистив тут снігу, не чути реву скотини в хліві чи свинячого рохкання в сажі. Де була дровітня — теж пусто. Лише стоїть одиноко широкий пеньок, на якому, видно, колись рубали хмиз. Всюди по обійстю — снігова пустеля, лише від хати тягнеться одинокий слід — на вулицю.
Катря миттю спурхнула з саней, кинулася до дверей — прожогом. Івась зав'язав віжки за стовп і поспішив за нею. По хаті ходив мороз. Крізь замерзлі шибки ледве про¬бивалося скупе сонячне світло. З-за груби чулося Катрине ридання, і Івась заглянув туди, думаючи, що трапилося найгірше.
Та мати була жива, — лежала, вкрившись усім, чим мала, — ряднами, свитками, кожухами. Зігрівалася лише власним теплом. А Катря крізь сльози приказувала:
- Голубонько моя сива, як же ти пережила ці два дні! Як же ти настраждалася тута, матінко моя мила! А де ж Настуня?
- Пішла на село,— може, хто-небудь їсти дасть.
Івась розумів, що передусім потрібно вдихнути в цю пустку живий теплий дух, і похвалив себе за те, що здогадався захопити з лісу хуру дров. Він швидко вніс оберемок сухого суччя, наклав у піч і в грубу, викресав вогню, розпалив смолисту лучину — і за якихось кілька хвилин у хаті весело загоготів золотистий вогонь. Здається, відразу потеплішало, хоча, звичайно, до справ¬жнього тепла було ще далеко. Потім приніс припаси, що набрав у Хуржиковій коморі, — хліб, сало, сіль, борошно, олію, капусту, буряки, і сказав Катрі, що ... Читати далі »