Тема. Тривога за Людину у творах письменників XX ст. (роман -
антиутопія в світі літератури. Зображення впливу тоталітарної держави на долю українського народу)
Мета. - Познайомити учнів з антиутопією як жанром у світовій літературі; долучивши історичний матеріал, поєднавши зв'язок антиутопії з антисоціальними проблемами людини і суспільства Прослідкувати відображення в українській літературі впливу тоталітарної системи на життя та долю людини, цілого народу.

А також узагальнити та систематизувати раніше вивчений матеріал з предметів.
Розвивати навики логічного та асоціативного мислення,
вміння аналізувати прочитані твори; сприяти
розвитку усного мовлення.
Виховання інтересу до вивчення світової та вітчизняної історії;
непримиренність до насильства, почуття внутрішньої свободи та
індивідуальності.
Обладнання. Ілюстративний матеріал, таблиці, відеофільм, аудіозаписи.
Тип уроку. Бінарний з елементами інтеграції. Епіграф : Чорний квадрат (малюнок на
дощці).Над прірвою віків я з щастям
повінчаюсь, візьму в бояри Правду і
Добро,.. В. Симоненко.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент, И.Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
Слово учителя зарубіжної літератури. 1. Вступне слово учителя зарубіжної літератури .
Ми увійшли в ХХІст., починаємо відлік нового часу. Учитель. - А яким же було для людства минуле ХХст.? Відповіді дітей:
ХХст. — складна і трагічна епоха в історії людства. Це епоха
великих надій, великих сподівань на краще майбутнє і водночас
це епоха великих втрат, жорстоких експериментів
над мільйонами людей.
Початок ХХст. Приніс світу велику віру у можливість здійснення
комуністичних ідеалів та створення суспільства в якому людина
може стати вільною та щасливою.
Однак пройшло небагато часу і мислячі люди побачили, що мрії
про майбутній рай обернулися марними надіями та втраченими
життями.
ХХст. створило дві жорстокі тоталітарні системи - сталінську і
гітлерівську, жорстокий режим червоних
Трагедії ХХст. знайшли відображення не тільки в літературі, а й
в інших видах мистецтва. Це музика Шнітке та Стравінського,
полотна Каземіра Малевича, Марка Шагала, С.Далі...
Учитель. Так, наприклад, С.Далі, яким же він бачив обличчя світу? Я знаю, що кожен учень цікавився творами цього художника. Ось таким було минуле ХХст.. А що ж чекає нас у майбутньому? Яким воно буде? Чи знову катастрофи, війни, марні сподівання на спокій? А можливо людський розум удосконалився настільки, що призведе до ще більшої трагедії? Невже нас чекає те, що побачимо зараз? Я хочу запропонувати вам уривок з відеофільму «Матриця». Цей фільм багатьом з вас вже відомий.
Перегляд уривка з кінофільму.
Щоб не сталося подібного, письменники минулого ХХст. у своїх творах попереджали, що головним носієм добра на планеті є людина, а жадоба влади, надмірна технізація суспільства, а також знецінення людської особистості може призвести до катастрофи.
Тож запрошую вас до подорожі в минуле і пропоную згадати авторів та їх твори, що вивчалися на уроках зарубіжної літератури, а також ті, які ви прочитали самостійно, готуючись до сьогоднішнього уроку.
А супроводжує нас музична композиція «Час» у виконанні групи «Ріпк йоусї».
Інформація про групу
Прослуховування муз. композиції
(Під час звучання композиції виставляються картки з роками та іменами письменників у хронологічному порядку, але «навпаки», від сьогоднішнього часу)
1) 1948р, Джордж Орцелл «1984»
2) 1947р, Альберт Камю «Чума»
3) 1932р. Олдос Хакслі «Чудовий новий світ»
4) 1928 - 1940р. М.Булгаков «Майстер і Маргарита»
5) 1920р. Євген Замятін «Ми»
6) 1961р. Станіслав Лем «Повернення із зірок»
Учитель — Як бачите на дощщ назви творів, які більшості з вас відомі. Актуалізація знань учнів(згадаємо ті твори, що вивчили на уроках)
1) Де відбувається дія роману «Чума» А.Камю? Хто розповідає про
події?
2) Що було головне для доктора Ріє?( це добре робити свою справу)
3) До чого закликає отець Панлю? Чому? Що робили інші?(змиритися,
бо це кара)
4) Чому цей твір попередження?
5) Чому Майстер боявся темряви?
6) Як внутрішня політика Радянського Союзу знайшла відображення на
сторінках роману?
Чому на землю приходить Воланд?
Діагностика знаньСмета – сампптттігя
1)Який твір замовив поетові Берліоз?(про Ісуса Христа; Булгаков)
2) Хто вважає: все, що людина здатна виграти у грі з чумою та з
життям, - це знання та пам!ять?(Доктор Ріє; Камю)
3) Що спільного між добою Понтія Пілата та основним часом дії твору
Булгакова «Майстер і Маргарита»(диктатура)
4) Хто з письменників стверджує у своєму творі: «Соромно бути
щасливим самому одному»?(Камю «Чума»)
5) У якому творі йде 632 рік доби Форда?(Хакслі «Чудовий новий
світ»)
6) У якій державі прагнуть звузити кордони думки і зробити
думкозлочин неможливим? — «для нього просто не залишиться слів»(Англо
Океанія; Орцелл «1984»)
7) Хто говорив про себе: «Я будівельник «Інтегралу», - я тільки один з
математиків Єдиної Держави»?(Д - 503; Замятін «Ми»)
8) У якому творі про це йдеться: «Люди просто зникали, і завжди -
вночі. Твоє ім'я викреслене зі списків, усі згадки про те, що ти зробив, стерті,
факт твого існування заперечується і буде забутий. Тебе відмінили,
знищили.. .»(страх у Сміта, Орцелл «1984»)
Отже, переходимо безпосередньо до засвоєння теми сьогоднішнього уроку.
Тож звернемось до конкретних творів.
Отже, 1920 рік, Євген Замятін, роман «Ми».
(Прошу дослідників, що працювали самостійно зробити повідомлення про цього письменника) Повідомлення учнів: (Замятін) Бесіда за змістом роману «Ми»
1) Як збудований цей твір? Чи зображена конкретна країна?
2) Назвіть сюжетні лінії роману.
3)Чому твір має назву «Ми»?(20 - роки - головне слово, формується ком* Ідеологія, встановлення диктатури колективу)
4)Визначте основні конфлікти роману?(зіткнення особи з системою) Висновок учителя
Отже, ми побачили, що у творі одним із конфліктів є зіткнення особи і державної системи. У романі зображено духовну деградацію людини в умовах насильства, показані структурі тоталітарної держави. Перед нами роман — антиутопія. Супутником антиутопії є відома вам з уроків історії утопія.
- Коли ж Уявляється антиутопія?
(Слово дослідникам, що працювали самостійно) Повідомлення учнів:
Робота над засвоєнням ідейно — художнього змісту роману — антиутопії Орцелла «1984»
1) - Коротко повідомте про письменника. Чому так названий роман?
2) Чим подібні і чим різняться твори Замятіна і Орцелла?
3) Як живуть люди у далекому для Орцелла 1984 році в Англо -
Океанії?
Висновок учителя:
Ось так жорстоко машина тоталітаризму знищує людину - її
пам'ять, кохання, думки, - залишаючи тільки тіло, здатне лише
працювати.
Нам не потрібно шукати подібних прикладів аж так далеко - наш
народ на собі випробував усі «принади»
тоталітаризму:
насильницьку колективізацію, голодомори, Бабин Яр, Чорнобиль...
Вступне слово учителя української літератури:
Україна-країна з непередбачуваним минулим. Коли я почула випадково ці слова ,вони мені спочатку здалися абсурдними . Хотілося не думати про них , але уява наступної хвилини вималювала для мене реальні обриси історичного пізнання: що б ми не брали процес ,явище ,подію ,постать - вони чимраз будуть відкриватись для нас з іншого непередбачуваного боку, набувати іншого непередбачуваного значення.
Змінюємось ми змінюється система часово-просторових координат навколо нас , нарешті змінюється кут бачення подій(у кожного він свій).На це немає ради ,але саме на цих роздоріжжях часопростору ,як хвіст комети Гал лея, ми вловлюємо тінь істини.
Спробуємо нині відкрити для себе з іншого боку життя пересічного українця 30-40 років 20 сторіччя.
Через призму людських доль: Марії, Корнія, ГрЩорія Многогрішного та інших, побачити долю українського народу , якому судилося перенести на собі експеримент тоталітарного режиму.
На сьогоднішньому уроці ми намагатимемося розгадати своєрідний кросворд, щоб наблизитись до істини про себе в часі нинішньому, відшліфувати його минуле через тканину своєї пам'яті, думки свого серця .
Провідником у 30-40 роки 20 сторіччя стануть твори Уласа Самчука „ Марія" та І.Багряного „ Тигролови" . Учень
Про цей трагічний період жодним словом не обмовилась наша преса ,не написані твори ,не всі сучасні політики знали, що в Україні у 1933 році лютував голод.
Лише прочитання творів письменників-емігрантів дало змогу довідатись правду. 2 учень
1939 рік - Улас Самчук емігрує до Чехословаччини. Прага живе бурхливим науковим та культурно-мистецьким життям . Під позолоту підвечір'я - прозоріш синь. Над містом сяє хмарний вирій -лунка глибінь. Над містом шерех крил небесних, крик ластівок . / ніби по минулим веснах, мій легкий крок . Так примиренно і так просто простує ніч. На ликах Карлового мосту відблиски свіч . Тоді вщухає пломінь спраги - співуча мить -/ вічність на камінні Праги ляга спочить.

7) ФЖШальда
8) Десь там, на обріях ідилічних днів ,у світі, де сонце світить яскраво, обливаючи своїм сяйвом вежі готичного храму св .Віта на Градчанах, Улас Самчук пише „Марію" з присвятою( Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роки 1932-1933).
9) 26258 день - день останній день кінця. Тридцять днів гаснула Марія -покинута, одинока.
10) Заходяче сонце не забувало Марії, довго цілувало її сухе жовте обличчя .Розплющила востаннє очі і всміхнулася. І чим більше западало сонце дим ширше і ширше відкривалися очі .Повільно наступала ніч. Ніч вічності. Марія - в останній агонії, в усвідомленні того, що настала судна година. її душа відбувала останню сповідь.
11) Вона прожила проміжок української історії довжиною в цілу епоху , замарковану на вході і виході 1861-1933р. Це символічні дати . 1861- рік селянських надій (відміна кріпацтва). 1933-голодомор в житниці СРСР - Україні.
12) А починалось все так . Виходить молода
13) дівчина Марія(1 іпостась)
14) Моє ім'я- Марія . Так мене названо на честь бабусі .Це християнське ім'я прийшло з глибин віків, увіковічнюючи в собі образ великої мучениці Марії Троїстської. Розіп'ята на хресті людським поговором , йду по стерні, збираючи черепки розбитого кохання, боляче колючи руки, пускаючи пальцями кров .Іду > наче доля, така щаслива „ до" і нещасна „ після !\ Шукаю щастя, і коли майже знаходжу ,воно зникає, залишаючи в руках тільки тінь зниклої любові і радості. Лечу далі у темряву мрій і марних сподівань .жалісно простягаючи руки долі, виплакуючи в неї шматок любові і теплоти її ласкавих рук .Вона жорстоко відштовхує мене ..Ля знову б'юся ,якрибонька об лід. Відчуваю, що останні сили покидають мене, та раптом бачу здалеку вогник ,бачу чиїсь ласкаві очі, хтось простягає до мене долоні, такі теплі, затишні і хоче вирвати мене з чорної безнадійної прірви . То... любов .Раптом руки мої стали крилами... і я полетіла...без оглядки назустріч долі.
15) Слова автора(голос з мікрофона)
16) Довго народжувалась Марія , щоб отримувати змогу народжувати самій. Ось чому берегли її вищі сили ,добрілюди і вона сама.
17) Марію було обережено ,аби вона стала берегинею дією , яка, пізнавши на собі закон землі, утверджує в собі інших. Учень
18) І на провесні ,і в дівочому квіті ,і в материнські жнива ,і в обжинки зрілої жінки - в усі пори життя Марія дивує і захоплює, як дивує і захоплює в усі пори року життєдайна українська земля .Усі, без винятку , причаровані зеленою красою Марії.
19) Марія постає в 2 іпостасі. Я - Марія.
20) Не Гнат мені потрібен, ні, а Корній .Не багатство і животіння , а кохання і життя на повні груди. Все витерплю ,все вистраждаю ,а поверну втрачене.
21) Коли любиш по-справжньому, без оглядки Увсе здолаєш ,все під силу.
22) Я - жінка, мати, здорова, красива, сильна. І чоловік мені потрібен під
23) стать. Тільки тоді молена і гори зрушити з місця.
24) Жити, так жити, працювати, так заради чогось , когось, любити, так
25) любити ,дивитися, так в один бік.
26) І все буде : і достаток ,і щастя, і міцна сім'я ,/ велика селянська любов до
27) землі матінки-годувальниці.
28) І все це я маю. Я щаслива. Ми з Корнієм заможні господарі міцно стали на
29) ноги .Нехай порепані руки , нехай недоспані ночі.
30) Але, що може бути кращим ,ніж працювати у своїй господі, на своєму полі,
31) мати свій садочок, городець, а дітки нагодовані, і чого ще людині потрібно
32) для Щастя.
33) Земля уяк масло, родючий чорнозем врізався міцно в нашу долю ,іми приросли
34) до неї Селянин і земля - два крща одного птаха.
35) Йиходйнгь Карній з дітьми .Ії)[йслива родина .Підходить, обнімає Марію, Марія
36) МШ
37) Учень виходить до дошки, де розміщена репродукція картини (мати хліб, немовля).
38) На оцій картині ви бачите прекрасну мить щастя , ідилії. Весела мати , доглянута дитина , шматочок хліба - все, ідо вміщує слово „життя". А що трагійться ,коли не стане хліба ?
39) Я - мати Мйрія (3 іпостась) Френчі, чоботи, галіфе...
40) Моя земля дуднить від тупоту орд революції. Декко загинув, Максим -відступник, Лаврін вірить у козацьку Україну. Настав розбрат у моїй родині. Перемагає жорстокий дух руїни - і немає йому спину. Сатайа перемагає. Грабунки, стрілянина, вседозволеність, брудна лййка, згущання над вірою. Чи так мріялось жити ?
41) Втоптане в землю і пограбоване поле коііюшини, продрозверстка, яка забули корову; на мобілізацію віддали коня.
42) Проти кого війна ?Як далі жити ? Чим засіяти поле ? Моя земля стогне, криється високЙУй дикими бур'янами . Мітинги, декларації війна: „Релігія - опіум для народу! . Любва всяка і тому подібне не існує. Є тільки задоволення потреб! Всі повинні бути рівні!11
43) Людоньки! Скажіть же, що це ? Який диявол таке придумав ?
44) У пекельних кузнях готовив сатана ще один винахід - НЕП.
45) І знову мужик відроджував землю. Та розпалася моя родина. Не буде більше сім"ї, не оберігатиме Мати Божа тих, що стріляють у її храмі і виганяють з хати батьків.
46) Крицевими дорогами мчать у далечінь поїзди ... на Соловки.
47) Ну що ж Савєцька, значить, вдасть. Що захоче, те й зробить. Летять гострі накази з матюками.
48) Люди напівголодні. Донька скаржиться : „ І того нема, і того бракує11. „їжте те, що на полях лишилося, - радять людям. Забрали все. Хлібозаготівля. Пухли з голоду. Я відривала останнє і віддавала доньці, щоб хоч внучка щось їла.
49) Ночами на полях тіні. Малі діти годують батьків. Годують краденим, не
50) знаючи, що буде завтра.
51) У церкві повно хліба, а люди помирають. Зашарпані, кострубаті обличчя рвуться до похиленого хреста. На нім хліб... Та церкву охороняє вартовий з багнетом.
52) Автор
53) Уже не буде ,як тисячі літ .буде зле .небувале ,буде те. чого не можна пережити .1 помруть усі - і помре берегиня .1 називатиметься те зло -голодомор. Учениця
54) Голодомор жахає уже саме сіюєю можливістю .У двадцятім столітті... В самому центрі Європи ... У державі ,що проголошувала себе наймогутнішою* найдемократйчнішою, найперспективнішою. Історія і справді не знала чогось подібного .
55) Повсякчас загарбник винищував непокірних сиЛою зброї. І хоча й не сйгйло страхітливих масштабів, вЬе ж те якось було „звичніше11: кат - не приховував, що він кат, чорне н& фарбувалось у веселкові барви. В Україні голод 1932-1933.Сталося щось абсолютно безпрецедентне . Голодомор - страшна траґіЬдія в історії колишньої держави. Він забрав в Україні мільйони ліодей, зеііпю, затиіБок, достаток . Те, що дйвшіо людям силу, обернулося проти них .Приспані не тільки лукавим, аЛЬ й власною наївністю, безпечністю, пасивністю щодо всього, що відбувалося поза межами їхнього села, вони збуДилиі:я аж у вогні обкраденими, приреченими. Та було вже пізно. Це було не стихійне лихо , а зумисне підготовлений голодомор. Сталін, говорячи про підсумки першої п'ятирічки заявив: „Ми, безперечно, досягнемо того, що матеріальне становище робітників поліпшуватиметься з року в рік. V цьому можуть сумніватися хіба, що вороги радянської влади .Після такої заяви ніхто не міг висловити інЩої точки зору. Смерть косила людей до 1933 року .Чорне вороння зграями ширило над селами, заціпленими в смертельному сяйві. Чи була того року весна ? Ніхто того нй пам'ятає, бо пам'ятає інше. Вшануємо пам'ять загиблих .(Хвилина мовчання). Учень запалює свічку. Учениця читає вірш „Весна"
Цей сніг, як сон, прийшов-розтане,
Село лежить в тумані.
Голодний рік. Голодний день.
Іде - не йде, повзе по мертвих –
Хвалити Бога — хоч повзе
Весняний дух життя - не спертий
До сонця зводить все живе:
Воно і молиться, і плаче ;
Й радіє сонцю і воді.
Якби він знав, коли б побачив -
найфантастичніші справи, що вели до розстрілу, на довговічну каторгу або ж до самогубства.
Формується принципово інший правовий простір, який виключає можливість будь-якого правового захисту. Людина опиняється поза законом.
За такою схемою створена унікальна країна. У ній свої моральні закони -беззаконня.

Учитель
Іван Багряний у своєму творі „ Тигролови" намагається донести до нас страшну правду вустами головного героя Григорія Многогрішного, який на собі відчув весь жах репресивної машини. Їй не вдалося його зламати, знищити власне „я” .
Зусилля майора Медвина виявилися безуспішними, марними.
Медвіш
Що я з ним тільки не робив. Виламував ребра в скаженій люті. Вивертав суглоби . Добивався не зізнань, я добивався того, щоб він хоч заскавчав, почав ридати, благати. Та він плював в обличчя, презирливо мовчав. Дивився виряченими очима.
Гримуча змія. Його били межи очі, намагалися геть повибивати, повиштрикувати, але не подужали, бо він мав диявольську силу, навіть підпливаючий кров'ю ,в рядні ношенім. Він уже конав, але ні пари з уст.
Григорій
Цей пес відбивав печінки, ламав кості, розчавлював мою молодість, намагався подряпати серце, аби дістав. А потім спровадив до божевільні. І все за те, що я люблю рідну землю, не хочу коритися злу і насиллю, ціную волю, люблю життя. Хочу дихати вільно, кричати на весь світ: " Я люблю тебе синє небо, спів жайворонка, барвінок обабіч дороги". Я— особистість, людина ,порядна, чесна, відкрита. Дайте розправити крила, не заважайте злетіти в небо, не нищіть нас на землі, ті, кому не дано літати, жити вільно ,без остраху і оков.
Історик
Усі, хто відчував себе людьми мислячими, а тим більше свідомими
українцями ,безжально винищувались тоталітарною системою, їй потрібні
були безвільні, безголосі раби , що, не пам'ятаючи ані роду, ані племені,
сліпо б вірили вождю. По-диявольськи планомірно й продумано відбулося фізичне винищення нашої національної еліти.
(З магнітофона доноситься запис імітації потягу).
Учениця
Пролітає дракон , який мчить на муки і смерть тисячі приречених, безнадійно змордованих - хоче замчати їх у безвість, щоб ніхто не знав, де і куди. Той поїзд -страшна легенда про зникнення душ. У ньому везуть на муки і смерть Григорія Многогрішного - красеня-пілота Радянської авіації, молодого юнака міцної статури і серцем патріота.
Вирячивши очі, дихаючи гіблум'ям і димом, мчить дракон ,потрясаючи
ревом пустелі і нетрі.
У виконанні учнів лине пісня „ Забіліли сніги"
ІСТОРИК
Тоталітарний режим 9 сталінщина, імперія.
Декому ж і сьогодні не дають спокою страхітливі спогади , а є інші, які
жалкують за тією системою, бо вона будувала комунізм „для окремо взятих
осіб11, серед яких були і вони.
У салоні-вагоні на сніжно-білих столиках в такт поїздові видзвонювали
пляшки: „червоне бордо"...
Інший світ майстерно зобразив І.Багряний у вигляді поїзда- комфортабельного...
Учениця
1 це при тому, що велика частина населення кинута в тюрми , вивезена в
спецоблаштовані концтабори.
У людей забрано все : честь, гідність, волю, сім'ю, батьківщину. їх годують гірше тварин. Вони, напівголодні і напівроздягнені, мерзнуть на 40 градусному морозі, каторжно працюючи. Таких людей не сотні ,не тисячі, а мільйони.
А поїзди все йдуть і йдуть...
Учень
Два різні поїзди символізують розподіл населення першої в світі соціалістичної країни на дві частини - одна з них введена в рабство і перебуває за ґратами і колючим дротом, а інша - поки що на волі. Такий розподіл населення -найхарактерніша ознака тоталітарного суспільства.
Учениця
Григорій Многогрішний не визнає себе переможеним, зламаним, скаліченим.
Він, як гордий сокіл, прагне волі. І тому, ні конвоїри, ні тюрми не зможуть зламати прагнення бути вільним, жити без ланцюгів.
Його оберігали вдень і вночі. -Многогрішний... Звать... -Григорій ....
2 . - Григорій Многогрішний
-Я.Що бережеш собако 7-А бережи . 3. -Многогрішний -Я.
Звать... -Григорій.
Та ціною неймовірних зусиль юнак вирвався з цього страшного пекла і,після багатьох днів поневірянь і голоду, потрапляє в маленьку Україну ,вимріяну багатьма українцями , чебрецеву і чорнобривцеві. Це було нагородою, подарунком долі.
Мабуть, символічно. Нелегким був шлях Григорія через непролазні хащі, ще важчим був шлях України до незалежності.
Для тисячі арештантів він став легендою ,символом нескореності, непокірної і гордої молодості, символом волелюбної і сплюндрованої Вітчизни.
Як же складеться подальша доля Григорія ? Чи доцільно сказати про це словами матері: „ У сміливих щастя є"?
Мабуть, що так. Сміливість допомогла Григорію не лише врятуватись з пащі дракона , зберегти своє життя, поквитатись з ворогом ,але й завоювати серце гордої, вродливої Наталки Сірківни , бути щасливим в особистому житті.
Учень
На мій погляд, повинен бути і третій поїзд. Куди б я поселив „ медвинів", людей, у яких руки в крові, які, переступаючи через трупи, робили собі кар'єру. Але чи були вони в житті щасливими ? Чи можуть нелюди про щастя навіть мріяти ? Відповідь однозначна, ні!
Григорій (як узагальнення всіх арештантів) „Я тебе переслідуватиму все твоє життя .1 всі ми, що тут пройшли... Ми тебе переслідуватимемо все життя і проводжатимемо до могили.
Тисячі нас, замучених, закатованих...
Ти лягатимеш спати - / не зможеш заснути: ми кричатимемо і ревтимемо. Ти
матимеш коханку - і не матимеш з нею щастя: ти її цілуватимеш, як злодій, і не
здібний будеш нею оволодіти, ми кричатимемо , йревтимемо й скавулітимемо.
Ти голубитимеш дружину — / раптом будеш схоплюватись, як божевільний, від
нашого лементу... . "
І таких „медвинів" сотні тисяч. Гвинтиків системи, безжалісних і лютих. Діти
на сьогоднішньому уроці ми повинні були дати відповідь на питання:
„Хто с творцем власної долі, історії ?" І відповідь, на мій погляд , ми
знайшли.
Слово учителя зарубіжної літератури
Так уже є, що переживши горе, трагедію, людина відроджується
знову і знову, прагне жити, жити краще, любити, насолоджуватись
хвилинами щастя, радіти...
Прагне створити краще суспільство, прагне ідеалу. Призводить це
не завжди до позитивного.
Ніби все гарно і добре в Світовій Державі Олдоса Хакелі.
1)Що править в цій державі?
2)Який головний девіз планети?
3)Як живуть ці люди?
Це теж тоталітаризм, але іншого ґатунку, іншої форми. -Розглянемо іще одну модель суспільства, що створив Станіслав
Лем у романі «Повернення із зірок»: Муз.зодіак
Ел Брегг
Коли я покинув Землю, мені було ЗО. пройшло тільки 10 років. Але після повернення з космосу я не визнаю рідну планету. У світі більше немає війн, вбивств, жорстокості. Світ казково переродився. Я бачу чудові споруди, нові міста. Суспільство обслуговують розумні роботи, автомати. Все є, грошей не потрібно, усі можуть жити без турбот. Люди живуть довго, всі здорові, веселі. Але щось тут не так.
Жителі землі
Космонавти подорожували 127 років :пі:д впливом винайденої бетризації все змінилося на землі. Бетризація - це щеплення, яке абсолютно позбавляє людину здібності і можливості вбити іншу людину. Людина навіть уявити собі цього не може. І не лише стосовно іншої людини, але навіть і тварини. Справжньої небезпеки немає, людину охороняє винайдена наукою сила. Тому ніхто ніколи не впаде в прірву, не загине під колесами, людство завжди тебе переслідуватимемо все життя і проводжатимемо до могили.
Тисячі нас, замучених, закатованих...
Ти лягатимеш спати - / не зможеш заснути: ми кричатимемо і ревтимемо. Ти
матимеш коханку - і не матимеш з нею щастя: ти її цілуватимеш, як злодій, і не
здібний будеш нею оволодіти, ми кричатимемо , йревтимемо й скавулітимемо.
Ти голубитимеш дружину — / раптом будеш схоплюватись, як божевільний, від
нашого лементу... . "
І таких „медвинів" сотні тисяч. Гвинтиків системи, безжалісних і лютих. Діти
на сьогоднішньому уроці ми повинні були дати відповідь на питання:
„Хто с творцем власної долі, історії ?" І відповідь, на мій погляд , ми
знайшли.
Слово учителя зарубіжної літератури
Так уже є, що переживши горе, трагедію, людина відроджується
знову і знову, прагне жити, жити краще, любити, насолоджуватись
хвилинами щастя, радіти...
Прагне створити краще суспільство, прагне ідеалу. Призводить це
не завжди до позитивного.
Ніби все гарно і добре в Світовій Державі Олдоса Хакелі.
1)Що править в цій державі?
2)Який головний девіз планети?
3)Як живуть ці люди?
Це теж тоталітаризм, але іншого ґатунку, іншої форми. -Розглянемо іще одну модель суспільства, що створив Станіслав
Лем у романі «Повернення із зірок»: Муз.зодіак
Ел Брегг
Коли я покинув Землю, мені було ЗО. пройшло тільки 10 років. Але після повернення з космосу я не визнаю рідну планету. У світі більше немає війн, вбивств, жорстокості. Світ казково переродився. Я бачу чудові споруди, нові міста. Суспільство обслуговують розумні роботи, автомати. Все є, грошей не потрібно, усі можуть жити без турбот. Люди живуть довго, всі здорові, веселі. Але щось тут не так.
Жителі землі
Космонавти подорожували 127 років :пі:д впливом винайденої бетризації все змінилося на землі. Бетризація - це щеплення, яке абсолютно позбавляє людину здібності і можливості вбити іншу людину. Людина навіть уявити собі цього не може. І не лише стосовно іншої людини, але навіть і тварини. Справжньої небезпеки немає, людину охороняє винайдена наукою сила. Тому ніхто ніколи не впаде в прірву, не загине під колесами, людство завжди